Підлітки починають не з алкоголю

Синтетика і психостимулятори – перше знайомство підлітків із наркотиками

«Починають вживати у пубертатному віці (12-17 років), коли немає авторитетів, коли підлітку здається, що він все знає, все розуміє, він наймудріший. Починають із синтетики та психостимуляторів», – каже Мирослава Кабанчик. Пояснює, що має на увазі амфетаміни, метамфетаміни, синтетичну марихуану («спайс»). Ці речовини викликають залежність вже після 2-3-х прийомів.

Підлітки також вживають і лікарські знеболювальні препарати, які містять опіоїди. Ці медикаменти замовляють через інтернет, адже ніхто повноцінно не контролює процес розповсюдження. Окрім того, останнім часом зросла популярність вживання галюциногенів ЛСД (так звані «марки»), які змінюють сприйняття світу. «Якщо раніше починали з алкоголю, то зараз підлітки починають своє доросле життя з наркотичних речовин. Найчастіше це психостимулятори», – каже головний лікар.

Вона додає, що на Львівщині наркотичні речовини неповнолітнім продають у барах та на дискотеках: «Амфетаміни, психостимулятори – це «дискотечні» наркотики. Щоб проскакати цілу ніч, організм має отримувати додатковий стимул. Також, цілком імовірно, що підсипають психотропні речовини у тютюнові суміші в кальян-барах, аби людина звикала і поверталась».

Дитину мають виховувати батьки, а не вулиця

Для того, щоб дитина не вживала наркотики, необхідними є гармонійні стосунки в сім’ї. Важливо, щоб вона почувалася потрібною і бажаною. Батьки, а не вулиця, повинні підказувати підлітку, як йому жити і поводитися. Юні наркомани – це не обов’язково діти з неблагополучних чи незаможних сімей. Не рідкість, коли і в багатих сім’ях дітям приділяють занадто мало уваги.

«Буває, що мама – в Італії на заробітках, а тато випиває. Або ж тато приходить і йде, бо має іншу дружину. За підлітком доглядає бабуся, яка дбає лише про те, щоб дитина була сита. Бабуся взагалі не знає, що таке наркотики. А мама тим часом відправляє гроші. І маємо те, що маємо».

Вона додає, що лякати дітей страшними історіями про наркотики – не вихід. Адже страх ніколи не буде тим чинником, який стримуватиме підлітка від спроби. Важливим є особистий позитивний приклад від батьків, довіра та відверті розмови на цю тему. «Якщо тато і мама (або ж, принаймні, хтось один із них) матимуть хороші взаємини з дитиною, то шанс, що підліток почне на вулиці вживати наркотики, – маленький», – пояснює вона.

Яка поведінка чи симптоми мають насторожувати батьків

Батьки повинні знати, як виглядає звикла поведінка дитини. Необхідно розумно контролювати свого підлітка:

— знати компанію, з якою спілкується неповнолітній;
— знати, куди дитина витрачає гроші, чи вона обідає в школі;
— встановити часові рамки, в межах яких треба повертатися додому;
— коли підліток заходить у дім, варто на нього обов’язково подивитися та поспілкуватися.

«Буває, що батьки сплять, а дитина приходить о третій чи четвертій годині ночі. – Потім дитина спить, а батьки йдуть на роботу. Вони не бачать, у якому стані вона прийшла: чи в неї заплітався язик, чи був запах алкоголю, чи язик заплітався від чогось іншого, чи вона була дуже збуджена, чи почувалася надто сонливою вранці, чи снідала, чи в неї навпаки немає апетиту, чи вона їсть дуже багато солодкого або ж має широкі, як блюдця, зіниці і напружено тремтить. Усе це має насторожувати! Треба бачити свою дитину».

Якщо батьки мають хоча б здогадку, що їхній підліток вживає наркотики, – тривогу треба бити негайно. Часто бояться того, що дитину обов’язково поставлять на облік. Головний лікар наголошує, що перебування в наркологічному диспансері – це не обов’язково облік. Законодавство дозволяє перший раз лікуватися анонімно. «Ми це часто повторюємо. І це дуже важливо, – каже вона. – Ніхто не перекреслює дитині шлях у життя. Навпаки! Ми хочемо допомогти і зупинити захворювання на початковій стадії».

Профілактика наркозалежності має починатися з сімейного виховання

В Україні відбуваються лише епізодичні акції боротьби з наркоманією. Однак, на переконання боротися і лікувати – це дуже вартісний і затратний процес. Проводити профілактику – дешевше і дієвіше. Починати потрібно з сімейного виховання, з дитячого садка, зі школи, щоб дитина ще до підліткового віку розуміла, що добре, а що погано; чого не варто пробувати і чому не варто.

«Це і є формування того здорового способу життя. Але його треба закладати від дитячого садочка. Варто розробити профілактичні програми для дітей різного віку. Для наймолодших це можна робити через малюнки. Зі старшими – обговорюючи фільми, в яких демонструють наслідки вживання наркотиків. Звісно, це має бути не один день в році – коли, наприклад, до Дня знань терміново шукають нарколога, щоб у школі прочитав лекцію».